На криниці — цукор-сніг.
Позабув про гордість птах.
Зникли всі сліди від ніг.
Вмерло слово на вустах.
Всюди спокій... Хто не звик —
Хай тренує слух і зір.
Текст немовби з книги зник
І лишився лиш папір.
Де початок речень, слів?
Де кінець цього листа?
Де межа фантазій, снів?
Де всі села і міста?
Їх поглинув білий гель...
Там початки і кінці,
Де криничний журавель
Мов синиця — у руці!