Чи знаєш ти, чому без тебе ця зима триває вічно?..
Вона наповнює мене, вона горить солодким болем.
І відболить усе, звичайно, відболить в якомусь січні.
Лише слова, оці несказані слова, застрягнуть в горлі.
Чи знаєш ти, чому без тебе уночі лютує вітер,
чому із мене виливаються на сніг короткі рими...
І малювала на вікні моїм зима змертвілі квіти.
Чи знаєш ти, чому неначе цілий рік одна хвилина?..
Чи знаєш ти, чому я бачу уві сні твої долоні?
Чи знаєш ти, чому без тебе навкруги усе холоне?..
Скажи чому мій світ в твоє втопився небо,
і як же хочеться туди, мені так хочеться туди,
до тебе...