ЦВЯХ.
Шут, блазень, комік… це при королях.
А хто є цар і хто король для нього?
Його, народна влада, то є цвях,
Який заб’є він в домовину цього зброду!
На кладовищі місця їм нема!
Вони подавляться, тепер, людською кров’ю.
Їх штурхає у спину сатана!
Але, хранимі ми Господньою любов’ю.
Він – Гетьман наш! Бо іншого не треба!
А він підніме, разом, весь народ!
І зійде сонце, в Українськім небі,
Коли позбавимося, ми, від цих сволот!