ЗАСЛАНИЙ.
О, Боже, а може і я диверсант?
Із “Раші” проник, як ворожий десант.
Ось тільки не можу ніяк зрозуміти,
Що треба в країні у цій захопити?
Мені залишилося, в ній, лиш пропасти.
І не загарбати тут, і не вкрасти.
Поділено все – на хліви, на корита
І, з кожної “харі”, призначене мито.
Ніяких понять, а, тим більше, законів.
Ніхто їх триматись не буде ніколи!
Мовчи і не сіпайся, бо – ти є тля!
Бо їм все належить, вода і земля.
Лічильник повітря на нас одягнуть
І думай, чи перднути, а чи вдихнуть?
Податок, за те, що живеш – заплати,
А потім, на небо спокійно лети!
Звичайно, на небі – усім благодать.
Ніхто там не зможе тебе нахилять.
Ніхто не спитає – якого ти роду?
Чи ти є “москаль”, або іншого зброду?
То хто я, насправді? Ким маю я жить?
І світ цей кохати, а може любить?
Чи петлю накинуть, натиснуть гачок?
За те, що я засланий в світ козачок.