http://www.stihi.ru/2019/02/22/8650
Оригінал:
Таке лиш насниться…Ось біла криниця,
А поруч струмок з джерела
Й так хочу напитися з неї водиці
Дивлюся немає відра.
Навколішки стала, молитву сказала
І погляд до неба звела
Там Матінка Божа Дитятко тримала
В хмаринках, немов в пеленах.
В ту мить так хотілось вуста хоч змочити
Бо марево, мабуть, в очах...
В джерельну водицю долоні втопити
Нарешті здолавши свій страх.
Живою водою змивала сльозинки
Й знов погляд звела до небес
Пливли наді мною хмарки — янголинки
І світ знов навколо воскрес.
22.02.2019.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
…А белый колодец лишь может присниться,
Ручей возле – из родника.
И так я желаю напиться водицы…
Гляжу: нет ведёрка пока.
Молитву, коленки согнув, прошептала –
И вся в Небесах я сполна.
А там Божья Матерь ребёнка держала,
Его в облака спеленав.
В тот миг так хотелось уста освежить мне,
Промыть помутненье в очах…
В воде родниковой, как в ласковом жите,
Оставить гнетущий свой страх.
Живою водою смыв слёз виноватость,
Свой взгляд вознесла до Небес.
Плывут в вышине надо мной ангелята –
И свет вновь в округе воскрес.