Напослiдок...

Алекс Окнянский
Перевод стихотворения Светланы Пахальчук "Напоследок" http://www.stihi.ru/2017/09/16/518


Пам'ятаєш яке небо !
Пам'ятаєш які зірки !
Це - бувальщина ? А може ..?
Тільки згадувати
                пізно....

Тільки згадувати -
                важко
Тільки туга залишилась...
Випадково чи по волі
За роки
          це не змінилось …

Ці зірки ... цей колір неба...
Крізь ажур кленових гілок
Уявити раз лиш треба
Напослідок... Напослідок…


Напоследок...
      Светлана Пахальчук

Ах, какое было небо!
Ах, какие были звёзды!
Это - быль? А может - нЕбыль?
Вспоминать об этом
                поздно...

Вспоминать об этом -
                больно...
Только тосковать осталось...
Это вольно иль невольно
За годА
         не расплескалось...

Эти звёзды... это небо...
Сквозь ажур кленовых веток
Хоть разок увидеть мне бы...
Напоследок... Напоследок…