Вiршi

Татьяна Левицкая
Погоджуюсь на все, мені не стане гірше.
Візьми, що хочеш стільки, скільки донесеш.
Я поділюсь скоріше хлібом, а не віршем.
Спроможня, чим завгодно сонцем і дощем,
і сукнею тією, що пасує дуже,
і навіть чоловіком, вже давно чужі...
Бери, що заманеться, заздрісний, мій друже,
та не чіпай душі, та не чіпай душі!

 Перевод с украинского Светланы Груздевой:

http://www.stihi.ru/2019/03/04/6889

Согласна я на всё, и хуже мне не станет.
Возьми, что хочешь: столько, сколько донесёшь.
Я поделюсь скорее хлебом – не стихами.
Способна, чем угодно: солнце то иль дождь…
Иль платьем, что к лицу…и снова всем – по кругу.
И мужем: с ним давно чужие… поспеши!
Бери, на что глядишь завистливой подругой…
Не трогай лишь души…я не отдам души!