Вже час настав і треба відійти
Від метушні, і від митарства,
Щоб «з чистого листа» зайти
До божого, святого царства,
В ці дні – не хочу керувати
І працювати, теж – не можу
Та треба борг ще віддавати
За милість і терпимість Божу!
Ми всі – Всевишнього солдати
Й чужинці в рідному краю:
Готові знову в піст страждати,
Щоб відпочити – у раю…
Йдемо на жертви, щоб постити,
Чи святість в тому, що зачах?
Тож краще: ближнього простити,
А ще – сповідатись в гріхах!
12.03.2019