Щемлива мить

Леонид Валериевич Жмурко
Щемлива мить... У небі лебедина
кружляє пара; березень, капіж,
ластате сонце, як рудий хлопчина,
вимірює калюжі босоніж.

Струмки води, проміння, пару, диму,
в намистинах шпаків дерев гілля...
Синиця, мов мольфар віщує диво:
весна прийде, як Янгол із здаля,

і оживить довкілля, крига скресне,
розстане сніг, як хворобливі сни,
та пролісок, як Божий син воскресне
від подиху цілющого весни.
.
ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ,2016-2020 рр.