Оксана Пахльовська
Далекий обрій. Вохра. Бірюза.
Розбилось небо золотим розрядом.
В тобі любов ходила, як гроза
над молодим і обімлілим садом.
То говорила голосом води,
то обривалась в темряві струною, -
він був, той сад, ще зовсім молодий.
Гроза його минула стороною.
Він пам'ятає тінь її крила -
гроза ніде з дороги не звернула,
а лиш за плечі мовчки обняла
і тільки в очі тихо зазирнула.
Бо їй було багато тисяч літ.
А в нього ледве прокидалось листя.
Напівживий, він їй дивився вслід.
І розцвітав. І плакав, І молився.
Светлана Лемаева
На горизонте – охра, бирюза
(вольный перевод с украинского языка)
На горизонте – охра, бирюза.
Разбилось небо золотым разрядом.
В тебе любовь ходила, как гроза
Над молодым и обомлевшим садом.
То говорила голосом воды,
То обрывалась в темноте струною.
Он был, тот сад, незрелым, молодым.
Прошла гроза незримо, стороною.
Он помнит только тень её крыла –
Нигде гроза с дороги не свернула,
А лишь за плечи молча обняла,
В глаза его тихонько заглянула.
Ведь было ей уже немало лет,
А у него едва раскрылись листья.
Полуживой, смотрел он грустно вслед.
И расцветал. И плакал, и молился.