Там, де небес журлива сивина
Припорошила бАтьківщини скроні,
Де між лісів зігріла далина;
Дорогами пошарпані долоні —
Я знов відчув, що не пройшло життя,
Яке сприймає радощі світання,
В якому варто мати сподівання
І не втрачати щирість почуття!