Живи же в чужих душах, как вампир,
ведь ты давно уже лишился тела.
Таким уж, знать, везеньем наградила
тебя земля, где твой покой и мир.
Пустопорожность смерти – удерж твой,
то смерть твоя, то глад существованья.
Живи же в своей смерти. Умираньем
и бесконечностью минуты той,
поверженный и истребленный ею,
ведь ты отныне вечный раб еси.
Душ отраженных отблески красы
теперь ищи глазами навесными.
12.8.
Живи у душах інших, як вампір,
бо вже давно немає в тебе тіла.
Таким бо таланом нагородила
тебе земля, де спокій твій і мир.
В цій порожнечі смерті — твій зупин,
це смерть твоя, голодна існуванням.
Живи ж у ній. Живи своїм конанням
і нескінченністю оцих хвилин,
подоланий і винищений ними,
бо ти віднині їхній раб єси.
Відбитих душ відбитої краси
тепер шукай очима навісними.
12.8.