На Божiй я стою основi

Людмила Дзвонок
Радію нічечці і дню,
І сонечку в блакиті неба,
Що ще із кимось гомоню…
Радію хлібу, що ще треба?

Радію щебетанню птиць,
Траві зеленій, ранній зірці,
Немає в мене таємниць…
Радію синові, невістці!

Радію… Сміх діток дзвінкий
Зове мене в моє дитинство.
Тоді ще був мій стан стрункий…
І в серці ще тоді не тисло!

Дні, як хмаринки, їхній слід…
Що в тім моїм житті не було!
Ні, не дивлюся їм услід,
Все миттю ніби промайнуло!

Що далі? Буде, що прийде,
Я не боюся, бо в Любові,
Моє ніщо не пропаде –
На Божій я стою основі!
              19.05.2019