Пока, що свіжим пишеться пером
і думка напрочуд ясна, грайлива,
хоч дощ, дрібненький за вікном,
і я в стихії, мовчазна, щаслива.
І квітне за вікном бузок;
між колоритом синього і бурштину.
І кожна квітка, як образок,
то небо, і барвиста сонця половина.
І кава дихає на ганку,
і мрійник промінь напростець —
через мережева фіранку,
проклав стежину в чашку двох сердець.