Атанас Капралов
КОД
Художнику Нано Александрову
Край тебе люд шумує звично
про владу,
гроші
зусібіч…
А ти малюєш
фантастично
свої картини.
День і ніч.
Твій пензель щедрий родовито
малює
всесвіт
у вікні –
дерева,
коней,
птаство,
віти –
народжує на полотні.
І галереї, й панорами
вже повні вщерть…
Ти ж все одно
знов фарби змішуєш руками,
відкривши космосу вікно.
Для друга й уві сні воліти
такий талан не хочу я:
тобі твої малюнки — діти,
мольберт —
дружина то твоя.
І що за пристрасть то – не знати…
Хай легковажиш ти
життям –
назло пожежі малювати
ти будеш,
спалахнувши сам.
Твій дар і твій талант нетлінні,
в них поклик твій, твоє життя –
щоб
світ оцей
змінити нині
заради світла й майбуття.
(авторизований переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Атанас Капралов
КОД
На художника Нено Александров
Край теб тълпата се боричка
за слава,
власт,
пари,
разкош...
А ти рисуваш фанатично
картините си.
Ден и нощ.
Като родилка неуморна
е твойта четка –
дъжд,
луна,
коне,
дървета,
птици,
хора –
тя ражда в хиляди платна.
Ателието ще се пръсне
от техния безброй...
Но ти
разбъркваш пак боите с пръсти,
открил към космоса врати.
Дори на сън за участ друга
не би помислил занапред:
стативът ще ти е съпруга,
рисунките –
деца безчет.
Каква е тази страст безумна
към нови багри!...
Вече знам:
под теб земята ако лумне –
пак ще рисуваш,
пламнал сам.
Навярно в твоя дар небесен
се крие тайнственият код –
как
този свят
да се замеси
за бъдещия му живот.