Хилитає вітром сонячне проміння,
Синє сліпить очі - явний передоз.
Це глобальне в дідька- в біса потепління,
Ця задуха-спека поміж літніх гроз...
Мріється про роси і про білі хмари,
Темні-темні ночі, тихі-тихі сни...
Та дихнуло знову літнім перегаром -
Боже! Як далеко вже ми від весни.
----------------------------------------
Дякую за переклад (спасибо за перевод) В.Карпову http://stihi.ru/2019/09/19/6337:
Разметало ветром солнца излучение,
Синь разъела очи – тут явный передоз.
Вот оно глобальное, к чёрту, потепление,
Духота и пекло с прослойкой летних гроз…
Мне приснились росы да тучи с белым паром,
Ночи тёмно-синие... Ох, уж эти сны…
Снова утром небо дышит летним перегаром –
Боже, как далёко ушли мы от весны