Бережи себе, мій янголе, для мене,
брилу із душі знімати вмієш.
Не зривай полин, пелюсточки ромену
зачаровують, ясну плекають мрію.
Відчуваю промені душі на дотик,
прасувало Боже небо хмар білизну.
Я світитиму в сузір’ї Діви, доти
оксамит не зберігатимеш на тризну.
Охоронцю ніжний, серце – безборонне,
знадобляться дужі крила, сходи віри.
Хто від ран пекучих у сльозі не тоне,
той молитвою здолає буревії.