Оригинал:
http://www.stihi.ru/2019/06/17/8136
Як світ, стара моя печаль
У сховищі тремкім
В моїх рядках, в моїх речах -
Не знано тільки з ким ?
Я літо це перебреду
В плачах на самоті...
Я на молитви не піду -
Вони усі не ті...
Забута лагідність долонь...
Забута і сама...
Як палить прикрощів вогонь -
І спасу геть нема...
І день не жалує мене,
І ніч мина котра,
А все ніхто не пригорне -
Печаль, як світ, стара...
Колінами на килимок -
Гіркоти приглушу...
Моїх розхристаних думок
Про спочив попрошу...
Печаль моя, як світ стара,
Тікай-но, не барись...
Доволі сліз із-під пера -
Всміхнуся, як колись...
Перевод Нины Уральской:
Как мир стара моя печаль
В сердечных тайниках,
В моих строках, в моих речах -
С кем не пойму никак!
Я это лето перейду
Сама, как в забытье,
К молитвам слёзы не сведу,
Они, увы, не те.
Давно забыта нежность рук..
Забыта и сама...
Огней невзгод замкнулся круг,
Полна тоски сума.
Совсем не радует рассвет,
И день, и ночь хандра,
Но никого со мною нет -
Печаль, как мир, стара...
Всё - суета во днях мирских...
Обиды приглушу...
У дум растрёпанных своих
Покоя попрошу.
Печаль моя, как мир, стара,
С тобою разминусь...
Довольно слёз из-под пера -
Как прежде, усмехнусь...