Пам'яті Валентини
Михайлової-Євтушок.
Сумує велика родина,
Не завжди достатньо нам слів…
Також зажурилась хатина,
В сльозах її рідний Коськів.
Чудова, порядна людина,
Покинула Землю на жаль,
Правдива, Свята Валентина,
В очах її друзів печаль.
Роки пролетіли, мов потяг,
Дорога нелегка вела,
Над нами розбійничав протяг,
Та молодість швидко пройшла…
У неї прекрасні онуки,
Від неї у них теплота,
Жіночі спрацьовані руки,
Від неї в дочок доброта.
Тепер вона там, в небосхилі,
Знай, буде молитись за них,
Ось тиша на свіжій могилі,
Мов зіронька, серед своїх…
Автор Геннадій Сівак.
21 червня 2019 року.