Оригінал:
http://stihi.ru/2019/06/26/2533
А я - другая. Я - совсем другая...
Я - не воркую. Сердцем обжигаю,
Когда совсем Ты, кажется, остыл,
То исхожу из истин из простых...
Мои рыданья - к слову кто приложит ?
Душа иззябла и мечтать не может -
Лилова, как увядшая сирень...
Боль неотступна, как шальная тень...
Молитва снова в сновиденья тянет,
Когда в реале вовсе мне житья нет...
И далеко, как в сказке, до Звезды,
Где неизменно обитаешь Ты....
Переклад мовою Світлани Груздєвої:
…А я є іншою… не нарікаю…
Та – не воркую. Серцем обпікаю.
Коли, здалось, Ти зовсім охолонув,
Шукаю істину в Твоїх долонях…
До слова голосіння не пришиєш…
Душа промерзла, їй вже не до мрії –
Прив’янутим бузком – мов скаменіла.
Біль невідступний, ніби очманілий…
Молитва знову тягне у сновиди,
Коли в житті реальнім нічим жити…
Й до Зірки так далеко, як у казці,
Царюєш де. А я - лишень в поразці...
Аватар Автора оригинала