Никола Герджиков
РУБАЇ 169
Життя то мрія? Так… Проте є вірною прикмета,
що завжди повсякдення плин своє складає вето.
Повільно тане мрія ця й стискається до крихти.
З цією крихтою в душі й живеш немов у гетто…
(переклад з болгарської – Любов Цай)
***
Оригинал:
Никола Герджиков
РУБАЯ 169
Животът е една мечта, е да, но общо взето,
светът край нас през ден, през два налага свойто вето.
Така полека тя, уви, до шушка се стопява.
И с тази шушка във гърди живуркаш като в гето…