I тягнуться днi...

Юрий Ош
І тягнуться, тягнуться дні,
мов сіре рясне покривало.
Такого, здається мені,
в  моєму житті не бувало.
А може, й було взагалі,
на те не звертав я уваги.
Я жив на краєчку землі,
на призьбі своєї наснаги.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І тягнуться, тягнуться дні,
мов сіре рясне покривало.
І небо, здається мені,
мене в ту ряднину спіймало.