Все боролись...

Елена Семенюк -Нестеренко
Все боролись, та боролись -
Кращого хотіли.
То падали, то вставали,
То в прірву летіли.
Ворогів собі шукали,
Святині топтали,
Самі своїх пожирали,
Мов дикі шакали.
Продавали честь та совість,
За чужі дукати.
Відсилали дітей своїх,
Братів убивати,
Відрікалися від віри,
Кланялись чужому.
Доборолись до зневіри -
Тікаемо з дому.
На чужину зазираем -
Там краще живеться.
Тільки де ж така місцина
На світі знайдеться?
Щоб жилося, як у казці,
Щоб добро рікою.
То зробіть же казку вдома,
Своею рукою.