***
Чому ж в житті воно так є,
Що бачим прірви дно з роками,
Коли нещастя постає
Обличчям прямо перед нами...
Нам всім казало шось тоді,
То був і натяк, і підказка,
Та не схопилися мерщій-
І результати ось, будь ласка...
Йдемо, як лісом, навмання,
Хоч щось підказує дорога,
Які в душі передчуття,
Яка в очах близьких тривога...
Важка ця тема, попри все,
До рідних будь людей уважним,
Їх вік, як сон- мак відцвіте,
Не змірять горе люте сажнем...
Чому ж в житті воно так є,
Що бачим прірви дно з роками,
Коли нещастя постає
Обличчям прямо перед нами?..
***