За поетом, мов макаки,
Завжди ходять посіпаки.
Кожен з них є попихач,
Раб, приспішник, поштурхач!
Тільки мовить критик слово,
А вони вже тут - готово!
- Ой, гульвіса той поет,
Демагог і дисидент.
І рожеві в нього соплі,
Руки, наче ті оглоблі,
Хоч і має гарний хруль,
А таланту в нього нуль!
Друже! Завжди міру знай,
Та на себе поглядай!
***
Звідки пішло таке колоритне українське слово – посіпаки?
Посіпакою здавна називали людей, які були готові допомагати в будь-яких ганебних справах.
Синонімом цього слова є: прислужник, поплічник, слуга, попихач, побігач, підмога, поштурховисько, лакей, льокай, лакуза, лакиза, холоп, холуй, раб, пес, приспішник, поштуркач.
***
хруль
"очень длинный, торчащий нос",