Погляд привернула яблунька-сусідка,
Яблучками рясно вкрилася вона:
До землі схилилось у плодах все гілля,
Догори лиш пнеться гілочка пуста.
Порівняння в думці раптом промайнуло:
Як гілки на древі - перед Богом ми;
Хто рясний "плодами", той смиренним буде,
Поспішить ділитись він добром з людьми.
Ну а в кого в серці порожньо, без плоду,
Голову той буде вгору задирать:
Сам для себе буде ідолом він, богом.
Від такого користі годі і чекать.
...Погляд привернула яблунька сусідська.
Через неї, Боже, Ти навчав мене.
Хочу бути гілкою, що схилилась низько,
Плід щоб був для Бога, плід і для людей.