Я так помститися й не зміг,
Застиг один посеред зали,
Де з палітурок різних книг
Твоє обличчя споглядало.
Мінливий світ спинив твій злет.
А на руках носив учора!
Сьогодні ти вже не поет -
Для влади прийшлої - потвора,
Яка без голосу, без прав,
І їй призначені "ГУЛАГи".
Так хтось твоє життя украв
Для самоствердження розваги.
Колись, даруючи ножа
Із фінським лезом, сокровенно
Ти незворушливо сказав:
"От, коли що - помстись за мене."
(Про інше й думати не смів!
До тебе серце прикипіло!)
"Не сумнівайся, - відповів, -
Помститись - чоловіче діло."
Комусь вогонь "нерусских строк»
Пропік зневажливу свідомість -
Вночі кривавий "воронок"
Забрав тебе у невідомість.
Неквапом владний гомін стих,
Розтанув звук ворожих кроків.
А я помститися не зміг -
Мені було лиш дев'ять років...
04.08.19
Это - реальная история времен сталинских репрессий, произошедшая с украинским поэтом и его пасынком. Услышала в документальном фильме, но не запомнила имен и фамилий. Кто знает о ней - напишите, чтоб я поставила посвящение.