Трапечуць тонкі стан былінкі
І меднай чырванню лісток...
Як наша іх жыццё - пылінкі,
Што кіне ў неба ветру ток.
Як пацалункам на запясце
Сваё дыханне прыхінуць
Лісток з былінкай. Колькі шчасця
Хвілінку маеш шчэ адну!
Пяшчоцяць так далонь ласкАва,
Яшчэ варушыць жылкі сок...
А заўтра - тут такая справа,
Магчыма ў вечнасці пясок
Сцякуць жыццёвыя іх сілы,
А можа здарыцца, мае...
Дык хай жа вецер не астылы
Жыцця нам песню прапяе!
24.08.2019 Ядвіга Доўнар(Кур'яновіч)
Як поцілунком на зап'ясті:http://www.stihi.ru/2019/09/04/8789
*************************
Мирослава Стулькивская
Тремтять тоненький стан билинки
І лист забарвлений у мідь...
Життя у них, мов порошинки,
Що кине в небо вітру мить.
Як поцілунком на зап'ясті
Свій легкий подих прихилив
Листок з билинкою. На щастя
Лишилось декілька хвилин!
Від ніжності долонь ласкаво
Ще сік по венах потічком...
Бо завтра - це вже інша справа,
Можливо в вічності піском
Стечуть життєві їхні сили,
Так має статись недарма...
Нехай же вітер не остиглий
Життя нам пісню заспіва!