Мара Белчева
В глибоке й чисте око Мусали
глядять липневі зорі. Монотонно
рясицями спада з вершин скали
немовби мармуру запона.
Ні сквар, ні вітер стилу глибину
вже не хвилює. Рамці бірюзові
взяли в обійми чорну тишину,
що стежить хвилі лазурові.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Мара Белчева
В дълбокото око на Мусала
поглеждат юлските зори. Прозирни
от върх скалата мраморни була
се диплят по вълните мирни.
Ни зной, ни вихър ледна глъбина
веч не вълнува. В рамка туркоази,
черней се мраморната тишина –
гледец в лазурени талази.