Дотик

 

будуть   у росах
квіти
буде у зорях
небо

я пам’ятаю
 дотик
іншого і
 не треба

йти в горизонт
в край неба
  стежкою
вузьким шляхом

я  не втрачаю Тебе
 я знову  буду
 з праху

з свого  слабкого
тіла
 з слів  і  емоцій
  шквалу

 серце  в  глухому
 такті
 тихо  зіжметься
  «знаю»

 хай  ще  сльозами
 стелить
  гірко  і терпко
 в горлі

 та всі  жалі
 даремні
 ще попереду
  темно



душу огорне
  смуток
 наче журба
 в печалі

поряд с тобою
 світу
знаєш було б
замало


де ти?  озвися 
в  серці
хай я тебе
 впізнаю

ще до зими
 далеко
ще десь музики
 грають

будуть у росах
 трави
 буде у зорях
небо

 м’ятою  та
 любистком 
я зустрічала б
тебе


* ДОТИК  -  прикосновение