СВІЧА
Тремтіла у руках твоїх свіча.
Такий же трепет зблискував в очах.
Твій подих коливав нічний вогонь,
Тепло пашіло із твоїх долонь.
Твій погляд за вуста все говорив:
Просив забути і згадать молив…
Змагались між собою почуття:
Любов, образа, гордість, каяття…
В очах, серцях пекельний лютий бій
Хрумтів потрощеним кришталем мрій.
Ногами босими по скалках йшла Любов,
А Гордість рукавом своїм втирала кров,
Образа слізьми глибила поріз,
А Каяття збирало скалки скрізь…
Гарячим воском капала свіча…
Стікала по твоїм щокам печаль.
Розтане віск – і нитка догорить.
… Я хочу іншу свічку запалить.