Переклад: Надія Крайнюк
Плаче, сумуючи, осінь,
Плаття зронивши своє.
Вітер бездумно відносить
Щастя її… і моє.
Досвіту жде не діждеться.
Холодно… Зблідла, тремтить.
Вся в золочених браслетах,
Млою сповита лежить...
***
Оригінал. Автор Володимир Чорний
Осень
Плачет туманная осень...
Платье роняя своё.
Ветер бездумно уносит
Желтые крылья её...
И дожидаясь рассвета,
Бледная Осень дрожит.
Вся в золоченых браслетах
В дымке багровой лежит...
19. 09. 2019 рік
Картинка з інтернету