Если бы

Марина Панфёрова
Аби ж

Аби ж було просте все і зрозуміле,
Ось тобі чорне,  а ось абсолютно  біле,
Ось чиста правда, а от вже брудна брехня,
Хтось наче янгол, а хтось повсякчас свиня.

Легше б жилося певне в такому світі.
Кожен був правий і очі на все відкриті.
Щось один раз обери і веди свій бій.
Тіло не мертве? Тоді ти цілком живий.

Сумнівів жодних , що вигризають  душу,
Легко тоді обирати між хочу й мушу.
Всіх поділити на друзів і ворогів,
Вірити раз і назавжди в одних богів.

Сум не мішати із радістю, сміх з плачем,
Знати, кохання - то  біль і хотіти знов  ще.
Вірити в те, за що когось розіп'Яли.
Мати понад усе свої ідеали.

Попри вагання і сумніви йти вперед.
Маючи страх висоти, вирушати на злет.
Світ не такий простий: перемоги й жертви.
Можна любити так, щоб за це померти.