Дочекалася осені! Господи, дякую!
Виглядала ж її, цю красуню примхливу!
Озираюсь навколо й душа моя в захваті,
Споглядає чудову, величну картину.
О, з якою любов"ю все створене Господом!
Все навколо - шедевр Його творчого задуму!
Він дерева вдягнув в шати з чистого золота,
Він парфуми розлив хризантемами ранніми!
Бачу Божу красу, куди лИше погляну:
Неба чиста блакить угорі наді мною.
Срібло струн-павутинок в повітрі літає,
Листя шурхітом тихим секрети говорить.
Мир і спокій в душі, тиха ніжність в природі:
Ось над ставом верба запліта свої коси,
Качка з дітьми пливе, з ними лебеді поряд.
Загубились в траві діамантові роси.
Вже цвіте морозець - вірний осені вісник-
На кущах, як на небі, виблискують зорі
Голубі і рожеві, нанизуй в намисто!
...Дивна Божа пора: і прекрасна, й чудова!
Насолоджуюсь осінню й Господу дякую,
Бо створив все з любов"ю, щоб ми потішалися!
Озираюсь навколо й душа моя в захваті,
Поспішає Творця Вседержителя славити!