Атанас Капралов
ЗАКІНЧЕННЯ СЕРІАЛУ
Актор весь вичерпавсь допіру.
Як втриматися тут?
Містерія!..
Збагнув, що стрічка надто сіра
на кволій шістдесятій серії.
Печалі,
пристрасті,
відрази –
то йдуть від нього,
то вертаються…
Хоч грим новий кладуть щоразу,
та він таким –
як був –
лишається.
Сюжети серій геть простацькі.
Тож ввечері між епізодами
глядач засне
з нудьги
зненацька –
актор у дисонансі з модами.
Без слави і визнання – тиша,
вже й забуття до нього тулиться...
На некрологи все частіше
він погляда, йдучи по вулиці.
Уже б і край покласти треба
сценарію – гадав моментами.
Одначе мрів:
Високе Небо
зайдеться все ж аплодисментами.
(авторизований переклад з болгарської – Любов Цай)
***
Оригинал:
Атанас Капралов
КРАЯТ НА САПУНКАТА
Съвсем изчерпа се артистът.
Как удържа до днес?
Мистерия!…
Сценарият взе да му писва
след мудната шейсета серия.
Вини,
премеждия,
любови –
ту сбогом казват му,
ту връщат се…
Нацапан с гримовете нови,
уж друг е той,
а всъщност –
същият.
Сапунката му май до тук е,
щом вече посред епизодите
заспива
зрителят
от скука –
актьорът в дисонанс е с модите.
Не го преследват нито рози,
нито писма с банални нежности…
Той в уличните некролози
все по-унесено заглежда се.
И чуди се на режисьора –
кога ще сложи край на лентата?
Но тъй ефектен,
че Там Горе
да гръмнат чак аплодисментите.