свободный перевод на русский
стихотворения Людмилы Юферовой:
"Вiн жде мене"
http://www.stihi.ru/2019/01/02/9374
В морозну ніч веду свою задуму
У посинілий сніговий бісквіт…
Невсипний біль і кілометри суму
Біжать удаль, до батькових воріт.
Він сам, отам, за пишними снігами
Вітристу зиму вкотре вколисав.
І кожен вечір змерзлими руками
Складує дні у розблиски заграв.
Він сам, отам, де вулиці незрячі
Бояться фар і гуркоту машин,
Де димарі уперто і терпляче
Теплом стікають із усіх шпарин.
Де ходять сни сумні по підвіконню,
Де спогади житейські віч-на-віч…
Він жде мене, свою єдину доню –
А раптом я постукаю у ніч…
морозной ночью мне приходит дума
голубоглазым снежным лунным сном.
слепящих белых километров сумма
уносит в даль времён, где отчий дом.
там Дед Мороз пуховыми снегами
в порывах ветра расписал поля.
по вечерам озябшими руками
считаю дни, когда был счастлив я.
там вместо фонарей сова смеётся
нет цвета фар и рокота машин.
а дым из труб летучей змейкой вьётся
от вереска и до берёз вершин.
где бродят сны, чарующие очи:
любимый, ласковый, зовущий взор
ведёт в объятия безлунной ночи...
о, время обернись - верни узор.
посл. ред 31.03.2021