Цiна життя

Валентина Козачук
Передзимовий ранку подих,
На гіллі крапельки слюди.
Свисток потужний – сірий потяг,
як динозавр повзе сюди.

І ось під монотонний стукіт,
Гойдаєшся, а за вікном
Кущі й дерева тягнуть руки.
 Хрести й дороги за селом.

Зупинка – входять знову люди
В очах утома й пустота…
А на пероні тітка Люба:
- Гарячі пиріжки! – гука.

І усмішка її гіркуща :
Ох, конкурентів розвелось,
Це ж кажуть: « Голь на все тямуща»
Життя навчило – довелось!

Кого нема  тут ?!Он циганка:
 - «Скажу всю правду, ручку дай!»
Якісь дядьки у вишиванках
Про наш співають рідний край…

Дитина просить « Христа ради»
Обшарпане, смутне дитя!
… А ви, що у Верховній Раді,
Чи знаєте ціну  життя?