Бывает, в снах Из Моисея Фишбейна

Алексей Бинкевич
* *  *

Бывает, в снах таинственных скитаюсь.
Я чётко помню: шли мы из Китая,
Минуя переулки Садгоры,
Спешил я в Черновцы на встречу с папой,
Где ветерок попутно тихой сапой
Заглядывал пытливо во дворы.

Китай бессловно словно смотрит в спину,
И не дойти ни к папе, ни к жасмину,
Что светит из кувшина. Я кричу,
Кричу, кричу и память возвращая
К границам безграничного Китая,
Кричу, вернувшись, плачу и кричу.
 
6.01.1994 Мюнхен


Мойсей ФІШБЕЙН

* * *

Я дивні снива часом пам’ятаю.
Я пам'ятаю, як ми йшли з Китаю
Провулками кривими Садгори,
У Чернівцях чекав на мене тато,
Було повітря променем розтято,
У груди нам періщили вітри.

Китай мовчазно дивиться у спину,
І не дійти до тата й до жасмину,
Що світиться у глеку. Я кричу,
Кричу, кричу і все-таки вертаю
До темного, безмежного Китаю,
Кричу й вертаю, плачу і кричу.

6.01.1994 Мюнхен