* * *
…стирать с лица июльский пот,
жару безбожно проклиная,
искать прохлады, ожидая,
когда в саду дозреет плод
и можно и солить, и квасить
сей плод, что жизнь твою украсит,
а следом охолонет свет,
на лужах засверкают льдинки,
разбег - и заскользят ботинки,
чтоб на снегу оставить след,
и плод, заквашенный, солёный,
в дубовых бочках охолонет;
летучих вьюг кордебалет,
полёт снегов, бездонность ночи,
короткий день, и мёрзнут очи,
на сотни вёрст, на сотни лет
земля ледовый плащ надела,
и белый холод режет тело,
и время ждать весны приход,
и проклинать январь за вьюгу,
ждать всякий раз, бредя по кругу,
в саду, чтоб вновь увидеть плод…
1971 г., Черновцы
Мойсей ФІШБЕЙН
* * *
…з обличчя витирати піт,
липневу спеку проклинати,
шукати затінку й чекати,
коли в саду достигне плід
і можна квасити, солити
цей плід, спекотою налитий,
а потім охолоне світ,
і на калюжах лід, а потім
надати полиску чоботям
і на снігу лишити слід,
і плід, заквашений, солоний,
в дубових бочках охолоне,
а потім віхола, політ
снігів, і нескінченні ночі,
короткий день, і мерзнуть очі,
на сотні верст, на сотні літ
всю землю кригою укрило,
і білий холод ріже тіло,
і вже весни жадати слід,
січневу хуґу проклинати,
тепла шукати і чекати,
коли в саду побачиш плід…
1971 р., Чернівці