По дорозі в Європу застряла
між Карпатських смерекових гір,
як заклякла, – ні сіло ні впало
і стоїть там вона до цих пір.
Дика Азія точиться в спину
хижим поглядом гострих очей,
а вона лиш плекає єдину
думку серед безсонних ночей.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І віками стоїть на порозі,
мов прив’язана біля човна,
бо на цій віковічній дорозі
Україною зветься вона.