Плекання двох сердець

Надежда Рубинская
Буревії кружляють днями,
Затискають в лещата нас.
Але вільними ми птахами
Відміряємо плину час.

А кути в нас усі не гострі,
Щоб не скоїти жодних ран.
Доля знову дає нам брості,
Викарбовує мрійний стан.

Снігу рік знов додав на скронях
Та мов юні з тобою ми.
Щастя тихо в своїх долонях
Несемо через вир зими.

Коливають вітри кохання,
Наче лялечку у гаю.
Кожен день двох сердець плекання
Зберігають любов свою.

           18.12.2019