До вас душею прикута.
Знов у лісі, у гаю,
Я у горах гуляю,
Тут смереки, ялини,
І осінні долини.
Чарівні мої гори,
Буковинські простори,
Полонини і плаї,
У гуцульському краї.
Мене гори вітають,
Бо давно мене знають,
Красний ДІл і Язвори,
Верховинські Шешори.
І весною і літом,
До Вас лину з привітом,
Прихилюся до гілки,
В серці голос сопілки.
Восени і зимою,
Заручені зі мною,
ГОРИ - моя спокута,
До Вас душею прикута.
автор: Н.П.Рубан.