Оригінал:
Припухлі губи пахнуть полуницею,
Солодкий поцілунок, ніби мед,
Розсипалося, стиглою пшеницею
Твоє волосся, на картатий плед.
В очах бездонних, зорі відбиваються,
П'янію, ніби споєний вином...
Я каюся! Грішу і знову каюся
І не біда, що осінь за вікном!
Біда, що нічка видалась короткою,
Біда, що завтра не побачимося знов!..
Прощай... , ти скажеш із сумною ноткою,
Прощай... скажу, украдена любов...
І по щоці твоїй, така непрохана,
Сльоза покотиться... і затремтить рука,
Ти, як і я, на все життя закохана,
Лише любов, дісталась нам гірка...
©Еміль Дубров.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Клубникой губы отдают припухшие,
И пряно-сладок поцелуй, как мёд.
Пшеницей спелой локон на подушке и –
На клетки пледа после упадёт…
В глазах глубоких звёзды отражаются,
Пьянею, словно напоён вином…
Я каюсь и грешу! И снова каюсь я,
И не беда, что осень за окном!..
Беда, что ночка выдалась короткою,
Что завтра не увидимся мы вновь…
Прощай -- ты скажешь мне с тоскливой ноткою,
Прощай, скажу: украдена любовь…
И по щеке твоей слеза непрошено
Покатится…и задрожит рука…
На весь остаток жизни я – хороший твой…
Горчит любовь, что от греха горька…
Фото из Инета