Олександру Царику,
члену СП України,
світлій його пам'яті,
присвячую.
Злий долі рок,
Від нього не втекти,
Поет піднявся до зірок,
Та глянув з висоти.
Побачив давній млин,
Знайомий геть до болі,
Ріднесенький Травлин, ,
Та школу і стодолі…
Товаришів згадав,
Побачивши домівку,
Життя своє не шкодував,
Болів за Шепетівку.
Вірші у спадщину мерщій…
Його кохана Україна,
Талановитий, не святий,
В сльозах Тарасова родина.
Шепоче листя, йдуть моління,
Співець лишився серед нас,
Відчутна мудрість піднебіння,
Сумують рідні водночас…
Автор Геннадій Сівак.
10 грудня 2019 року - 2 січня 2020 року.