Елена Васильевна ГЕШКО
Стихи детям на украинском языке.
Гешко Олена. Вірші для дітей.
Стежинка в літо
Стежинка між вітрів
Нас в літо провела,
Неначе серед снів
До радості й тепла.
Шипшина на горбку
Рожево мерехтить,
Ромашки на лужку
Порозбігались вмить.
І водами Дністра
Напоєні поля.
Буяє літо в снах –
Квітує вся земля.
Мамині вишиванки
Мама знову вишиває
Образочки чи рушник.
Тихо пісеньку співає,
До якої кожен звик.
І рівнесенько лягають
Бісериночки в рядок,
Квіти пишні розцвітають –
Буде в чім почать танок.
Для сестрички на спідничці
Змалювала руженята,
А для братиків сорочки -
Дуже гарно всім на свята.
Руки мамині трудящі
Все снують-снують невтомні.
Вишиванки найдорожчі,
Хоч місцями трохи скромні.
Вдячні за красу матусі,
За турботу та науку.
Мати наша завжди в русі –
Вже сорочку шиє внуку.
Літо
Ще вчора травневий день
Дарував нам грози весняні,
А сьогодні – червневе сонце
І чарівні троянди духмяні!
Полуницями запашними
Пригощає нас червень мило,
Між зеленими пишними нивами
Літо жайворонком задзвеніло.
Їжачок
Я гуляв стежинкою
Бережком Дністра,
Щось мені билинкою
Шепнула трава.
Вушко нашорошилось –
Он там у кущах
Щось заворушилося
Все у колючках.
Підійшов тихесенько,
Нахилився вмить,
Доторкнувся ручкою –
Ой, як же болить!
Їжачок колючками
В м’яч згорнувсь чимдуж,
Ніби промовляє він:
«Ти мене не руш!
В мене є хатиночка
Там біля Дністра,
Там мої маляточка,
Там моя сім’я».
Знову подивився я
На отой клубок, -
Що ж, нехай прямує
До своїх діток.
Я ще погуляю
Тут у холодку,
Пісню поспіваю
Про нашу ріку.
Дощик
Дощик-дощик шелестить,
По калюжах скаче.
Ще краплинки, ще – і вмить:
Дощик вже не плаче.
Вмите сонечко над нами
Виглянуло з хмар,
І веселка над садами -
Нам від літа дар.
Сніговик
Сумувати він не звик,
Він-бо – справжній сніговик.
Вранці з снігу народився –
Рученятками зліпився.
Дітлашня радіє враз –
Диво-сніговик у нас:
Каштанові оченята,
Із гілочок – рученята,
І морковка – носик,
І для чогось хвостик.
Між ялинок і беріз
Виглядає його ніс.
Диво-диво сніговик –
Сумувати він не звик.
Прийшла зима
Завірюха, завірюха
Ой, щипа дитя за вуха.
І за щічки, і за ніс –
Це мороз її заніс.
В теплім нашім краю
В зелені розмаю
Надлетіла враз зима –
І тепла уже нема.
Під стріхою горобці
Заховались молодці,
Котики в підвалі
Там у тітки Алли.
Геть усі сховались –
снігу побоялись.
Тільки дві сестрички –
Пишнії ялички
Гордо серед двору
Тягнуть віти вгору.
Сукні їх зелені,
Як в моєї нені,
Сніжечком підбито,
Алмазами вкрито.
Блищать на сонечку
Під моїм віконечком.
Осіння прогулянка
Ми сьогодні з друзями
Погулять пішли,
В лісі під галуззям
Їжачка знайшли.
М’ячик з колючками –
Колючок без меж,
Ось він перед нами,
А в руки не візьмеш.
Та ми його, маленького,
Навіть і не брали,
Бо ж його, гарненького,
Десь родичі чекали.
Нехай собі біжить кудись
В лісочок у кущі.
Навкруг ось, подивись,
Природа для душі.
Дерева ген над нами
Вже в золотій імлі.
Дивись - он небесами
Вже линуть журавлі.
Летять вони і журяться,
Летять на чужину.
І ждуть там, і діждуться -
Нам принесуть весну.
Зимові розваги
Сонячний промінь іскриться,
Розсипа перли снігами.
Хлопчик на санках мчиться,
Весь сніг розкида руками.
Малечі на гірці роздолля,
І радість їм тут, і сміх,
Їм бігати й гратися – воля,
Додому! Вже падають з ніг.
Вечір підкрався тихенько,
Ніч огорнула усіх.
Їх дома чекає ненька,
Завтра – всі знову у сніг!
Зима
Дерева в інеї стоять,
Мов зачаровані ялинки,
Красиво й ніжно мерехтять
Легенькі білії сніжинки.
Цей дивний день чарує нас
Своєю ніжною красою.
Лиш гілочку торкнеш – і враз
Алмази сипляться росою.
Хмаринки небом пропливуть
Казковими пташками - диво,
І різні звірі линуть в путь,
Так все цікаво і красиво!
Легенький вітерець дмухне:
Обсипле й обцілує ніжно
Сніжинками тебе й мене –
Зима-красуня білосніжна!
Дощикова прогулянка
Небо сумує –
Он понад нами
Тихо шепоче
Злими вітрами.
Шарпає хмарку
Гуляка-вітер,
Наче під арку
Проносить віти.
Вітер-вітрище
Грізно співа,
У вухах свище,
Аж завива.
Та стрепенувся
Дощик весняний,
Він по калюжах
Біжить за нами!
Он парасольки
Виросли всюди
Вже до-мі-сольки
Співають люди.
Дощик веселий,
Дощик співочий,
Міста і села
Тихо лоскоче.
Нам вже не хочеться
Злих вітрюганів,
Дощик хлюпочеться -
Весна настане!
Калинонька
Немов та дівчинонька
В білому вбранні –
Так цвіте калинонька
В лузі навесні.
Квіточки калини
В лузі не ламай –
Хай вона щоднини
Звеселяє гай.
Руденьке кошеня
Кошенятко усміхнулось –
На подушці потягнулось.
Сонечко – в віконечко!
Котик – наче сонечко:
Він руденький і пухнастий,
Ще й веселий та смугастий.
Нам і кошеняті
Весело у хаті.
Веселі кольори
Добрий день, любі малята!
Щось вам хочу розказати:
Познайомлю нині вас
З кольорами навкруг нас.
Білим снігом геть все чисто
Замело. Блищить іскристо
Вся земля й дерева, й хата –
Дітям радості багато!
Лиш ялиночки зелені,
Наче рідні очі в нені,
Виграють на сонечку
Під моїм віконечком.
У Наталки, у сестрички,
Дві червоні рукавички.
Ліпить бабу снігову,
Що не день, то все нову.
У подруженьки Марічки
Глянь: рожеві ніжні щічки.
Морозець вже владарює,
Щічки діткам розмалює.
Збіглись всі на гірку діти,
Кольорові, наче квіти.
Жовті, голубі, бордові –
В діток куртки кольорові.
Гляньте на мої санчата:
Сині, наче очі в тата.
З гірки я спускатись буду
І про друзів не забуду.
У Толі санки у руці
Сірі, неначе горобці.
А Макс на лижі стане нині –
Жовті, немов налиті дині.
Все навкруг ми розглядали –
Різні кольори вивчали.
Та фарб різних є багато,
Ми ще будем їх вивчати.
Олена ГЕШКО (Елена ГЕШКО)
Авторская страница на Стихи.ру:
http://www.stihi.ru/avtor/maxilee