Скiльки зверталися люди до Бога,
скiльки прохали Його допомоги -
марно! надїї Всi їх не здiйсненнi?
хмарно у душах - вони полоненi.
в полi i жито, соняшне море! -
мав би ти жити у радощах! – горе!
той же, хто тяжко життя все працює,
волi не мае, з дiтьми жебракує …
бачу: народ мiй сумує та плаче?!
горло змiй душить до смертi, неначе.
душить, кров п’е, забирае останнє!
нишком так б’є! то таке є питання:
доки, в нас будуть пани, що не з РОДу?!
ми дочекаємось: здохнемо з голоду?!?
«Народу - свободу»! - кричали так файно!
з козацького РОДу, проснiться, негайно!-
за правду борiтесь! але ж бо, без кровi!
«Панам» не корiтесь! – Ви – дiти Любовi!
до долу не гнiтесь! - негайно вставайте!
Брати, обнiмiтесь, та Рiд наш спасайте!
на рiднiй землi дух дiдiв допоможе!
Великi й малi, хай спасає вас Боже!
невже ж ви не бачете Пращурiв Знаки?!
чому ж ви гризетесь, мов злiї cобаки?!
ви, мабуть, не чуєте голосу кровi?!-
Украiну шматуєте, «дiти любовi»?!
то ж, поки гризетесь, ваш ворог панує.
в моїй Українi «своїх» не шанують?!
*******
28.06.2012 г.