Ніч в колисці із зорів.
Зимній вечір в віконце заглянув,
Подивився ласкаво на мене,
Іти з собою він пальчиком манив,
Щось шепнути хотів сокровенне.
Були стомлені в мене повіки,
Сон солодкий мене обіймав,
В теплім ліжку дозував мені ліки,
В царстві ночі мій сон пеленав.
Ніч в колисці із зорів намиста,
Положила втомлене тіло,
Лампа місяця ярко-огниста,
До світанку погасла, тьмяніла.
Світанок блиснув промінчиком сонця,
Грішну землю осяяла днина,
Звеселивши ангела –охоронця,
У день новий, лягла нова стежина.
Я подяку до Бога підношу,
Що день новий мені дарував,
Собі й рідним здоровя попрошу,
І щоб душу мою лікував.
Автор: Н.П.Рубан.