Люблю... Маргарита Метелецкая

Фили-Грань
                Перевод с украинского:

Черкнул окурок – и потух,
И ночью улица объята вся…
Недвижен мир. И нем, и глух.
И глубже в сердце страх запрятался…

Небес простое полотно
Сентябрьским светом окантовано…
Моё смущённое окно
Уснуло, ветром зацеловано.

Но к небу мой прикован взгляд –
Не сплю, читаю звёзд пророчества.
Как будто пью сладчайший яд
Из миражей и одиночества…

Сколь времени ни платишь дани, –
Душа любить не перестанет…

Оригинал: http://www.stihi.ru/2019/09/06/3046

    Чужий недопалок потух… –
    І знову ніч накрила вулицю...
    Заснув весь люд. Завмер весь рух.
    І страх закляк – у серці скулився...

    Вгорі небесне полотно
    Зірками вересня гаптоване...
    Моє розчулене вікно
    Спочило, вітром заціловане…

    А я замислено не сплю,
    Гвіздками до Небес прикутою,
    Неначе мрійно келих п'ю
    З найчарівнішою отрутою –

    Хай стільки весен за плечима –
    Люблю і серцем, і очима…