Дай мені крила, мамо.
доки зоря не зблідне.
Щось за густим туманом
зовсім доріг не видно.
Я би злітала рано,
наче голубка біла.
Дай мені крила, мамо.
Тільки - не власні крила.
Ходять у полі зорі.
Тихо своє говорять.
Мамо, яке прозоре
небо над головою.
Хмари його - на втіху.
А під ногами - квіти.
Тільки дрімають тихо
крила мої, як діти.
Мамо, а я - не сокіл.
Я не такої віри.
Мамо, а я глибока,
наче глибока прірва.
Я у саду, як ружа,
там, де дерева голі.
Місяць вночі байдужий.
Світло його навколо.
Крила стулили очі,
наче дитя з дороги.
Мамо, а я не хочу
нових просити в Бога.
В сиві мої тумани
голуб пірнає білий.
Дай мені крила, мамо.
Тільки не власні крила.