***

Фаина Янко
Безкрайність неба завжди манить,
Ми на Землі лише в гостях,
Збігає швидко час і квапить -
До Вічності вимощуй шлях!

Бо врода наша швидкоплинна,
Зів'яне личко молоде,
Немов троянда серед літа
Пелюстки скине, отцвіте.

Волосся чорне побіліє,
Поблякнуть очі голубі,
З роками серденько змарніє,
Лишаться души молоді.

Життя коротке наше- знайте!
У всесвіті одна лиш мить,
Як зіронька на небі сяє,
А догорівши вниз летить.

Не гайте ж часу на порожні,
Безглузді та бридкі слова,
Душею щоб були заможні,
Була щоб світла голова.

Так зберігайте души чисті,
Їх не плямуйте, не грішіть,
Тепло їх світле, променисте
До Вічного Життя несіть.
-----------------------
                25. 02. 2012 р.